UDC 614.23:378.09.009.12 DOI: 10.32471/umj.1680-3051.141.197637 Introduction Modern advances in medical science and information technologies enable moving to a higher level in a comprehensive understanding of the problems associated with health and formation of human diseases. One such approach, that humanity heard about for the first time in the last decade and which has only been developed over...

Сепсис визначається як життєво небезпечне захворювання, що характеризується розвитком тяжкої дисфункції органів внаслідок невідповідності відповіді хворого на інфекцію [1, 2]. Попри наявні сучасні протоколи лікування, смертність, спричинена розвитком сепсису, залишається все ще високою і зазвичай зумовлена запізнілим призначенням адекватного лікування [3]. Саме тому сучасні клінічні концепції лікування зосереджені на розробленні критеріїв для швидкого встановлення діагнозу...

Актуальність Остеопороз — метаболічне  порушення, насамперед у межах кальцієво-фосфорного обміну, що зумовлює зниження щільності кісткової тканини. Внаслідок патологічних змін мінерального гомеостазу порушується формування нормальної  архітектоніки кісток та підвищується частота переломів. Пов’язана з віковими змінами втрата адекватної щільності кісток є фактором підвищеного ризику виникнення кісткових переломів у жінок у постменопаузальний період [1]. Остеопоротичні переломи несприятливо впливають...

УДК 616-006.81 DOI: 10.32471/umj.1680-3051.141.197581 Меланома — одна з найнебезпечніших пухлин у силу здатності до стрімкого непрогнозованого метастазування. В Україні, згідно з даними Національного канцер-реєстру, захворюваність на меланому у 2018–2019 рр. становила 7,9 випадка на 100 тис. населення. Частіше хворіють жінки, хоча різниця з чоловіками незначна: 8,4 та 7,4 відповідно. Коли пухлина знаходиться на відкритих ділянках шкіри, можливість її своєчасної діагностики зростає, та при акральній локалізації меланома тривалий час може знаходитися поза увагою...

Міністерство охорони здоров’я України разом із провідними експертами сфери розробило Національну стратегію контролю онкологічних захворювань до 2030 року, впровадження якої розпочнеться найближчим часом. Про це під час брифінгу 20 січня 2021 р. повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов. «Онкологічні захворювання знаходяться на другому місці в переліку причин смертності в Україні. На обліку в закладах охорони...

У 2020 р. кількість студентів, зокрема іноземних, які успішно склали іспит «Крок», перевищила 85%. Про це під час брифінгу заявила заступник міністра охорони здоров’я України Ірина Микичак. «Результати складання здобувачами та інтернами іспитів «Крок» у 2020 р., коли навчання здійснювалося переважно у дистанційній формі, не гірші ніж у попередні роки. Тому твердження про те, що...

Кабінет Міністрів України за ініціативою Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України затвердив низку важливих постанов, серед яких віднесення офтальмологічної лікарні «Центр мікрохірургії ока» до сфери управління МОЗ. «Центр мікрохірургії ока» включено  до переліку закладів та програм охорони здоров’я, видатки на які здійснюються з державного бюджету. Завдяки цьому рішенню цільове фінансування медичного закладу відбуватиметься за рахунок державного...

Згідно з даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, станом на 21 січня 2021 р. в Україні зафіксовано 5 583 нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19 (з них у дітей — 173, у медичних працівників — 229). Кількість активних хворих — 241 392 особи. Також за останню добу госпіталізовано — 1 811 осіб; летальних випадків — 241...

Актуальність Кровотеча зі шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є складнокерованою клінічною ситуацією, яка несе загрозу життю. Труднощі вибору лікувальної стратегії та високий ризик смерті у пацієнтів із кровотечею зумовлені прогностичною непередбачуваністю, яка залежить від локації витоку крові. Частота смертельного кінця внаслідок кровотечі з верхніх відділів ШКТ становить 63–103 на 100 тис. дорослих пацієнтів [1]. Смертність внаслідок кровотечі...

Новий коронавірус SARS-CoV-2 та спричинений ним розвиток тяжкого гострого респіраторного дистрес-синдрому призвели до понад 2,01 млн смертей із 93,2 млн осіб, які захворіли у всьому світі [1]. Однак повідомлень про достеменні причини смертей від коронавірусної інфекції, а тим більше — їх патогістологічного обґрунтування досить мало [2]. Тромбоемболічні ускладнення, зокрема тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) наявна у більше ніж половини померлих. З’ясування істинних причин летальності за результатами патоморфологічного...