Медична реформа: кількість електронних направлень за 2 міс перевищує 800 тисяч

З 1 квітня 2020 р. ведення медичних записів в електронній системі охорони здоров’я є обов’язковим. За два місяці 22 359 лікарів створили для 489 тис. пацієнтів понад 888 тис. електронних направлень (е-направлень), з яких 858 тис. — за Програмою медичних гарантій.

Про це повідомляють у Національній службі здоров’я України (НЗСУ) та наголошують, що е-направлення потрібне пацієнту для того, аби отримати безоплатні медичні послуги, які йому гарантує Програма медичних гарантій. Пацієнт може вільно вибирати медичний заклад, в якому проходити обстеження чи лікування, незалежно від місця реєстрації. Е-направлення виписує лікар первинки або лікуючий лікар закладів, які надають спеціалізовану медичну допомогу.

Структура медичних направлень

Серед усіх е-направлень 74% становлять направлення на консультації, 12% — направлення на візуалізацію, 6,5 % — на лабораторну діагностику, 3% — на госпіталізацію, 1% — на лікувально-діагностичну процедуру, 0,44% — на хірургічну процедуру. Понад 202 тис., або 24% е-направлень, за Програмою медичних гарантій вже застосовано, з них майже 6% становлять ургентні направлення.

Для чого потрібні електронні дані

Завдяки електронним даним можна побачити достовірну кількість пацієнтів, які отримали е-направлення: станом на 3 червня 2020 р. їх 488 953. ТОП-3 регіонів за кількістю пацієнтів з е-направленнями: Київ — 85 тис. пацієнтів, Харківська область — 51 тис. та Львівська область —  45 тис.

Наприклад, у ЦПМСД № 1 Дніпровського району міста Київ за 2 міс лікарі створили понад 3500 е-направлень для своїх пацієнтів. Найбільше (2542) — на консультації до вузьких спеціалістів. При цьому пацієнти Центру потребували найбільше консультацій хірурга (404), невролога (340) та ЛОРа (303). А з 557 е-направлень на візуалізації пацієнтам ЦПМСД № 1 Дніпровського району найбільше видано на рентгенографію грудної клітки — майже 300 та на ультразвукове дослідження (УЗД) черевної порожнини — 61.

Коментарі фахівців щодо е-направлень

«Відкриті дані розширюють можливості для аналізу. Це важливо для медичного закладу будь-якої форми власності, який прагне розвиватися та управляти якістю надання медичних послуг. Наприклад, я за 2 міс видав 19 електронних направлень для своїх пацієнтів, з них 8 — на консультації, з яких 5 — до гінеколога, 4 — на УЗД. Почав замислюватися над тим, аби запросити лікаря-гінеколога до співпраці у наш приватний заклад. У найближчих планах навчитися проведенню УЗД, щоб виконувати обстеження самостійно», — говорить лікар-ФОП Ігор Заставний, Львів.

Дмитро Черниш, директор Департаменту електронної системи охорони здоров’я НСЗУ, вважає, що сучасна функціональна електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) є невід’ємною частиною трансформації української медицини. «Інформація про пацієнта зберігається в захищеній центральній базі даних, а не на паперових картках. Доступ до всіх даних пацієнта має сімейний лікар. Усі інші лікарі можуть запросити доступ до інформації і пацієнт надає дозвіл через пароль, який надходить йому на телефон».

Кожне створене в ЕСОЗ електронне направлення можна побачити на дашборді НСЗУ «Аналіз ведення електронних направлень лікарями первинної та спеціалізованої допомоги».

Раніше НСЗУ інформувала про те, що станом на кінець травня 2020 р. виписано понад 700 тис. е-направлень.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Пресслужба «Українського медичного часопису»
за матеріалами nszu.gov.ua

Вони необхідні пацієнту для отримання безоплатних медичних послуг
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *