Кесарів розтин: ризики ускладнень

Кесарів розтин (КР) — метод оперативного розродження, показання до якого останнім часом значно змінилися. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), частка КР різко зросла за останні 20 років і коливається в межах 10–15% в економічно розвинутих країнах, де більше ніж одна із п’яти жінок народжують подібним методом. У деяких країнах це медичне втручання все частіше застосовують за відсутності медичних показань. Наприклад, у Туреччині за допомогою КР проводиться понад 40% усіх пологів, що вище середнього показника для Європейського Союзу (25,2%). В Україні частота проведення КР у 2010 р. становила 13,0%. Різкий стрибок у показниках КР зумовлений багатьма причинами, у тому числі:

  • збільшенням кількості випадків материнського ожиріння;
  • низькою доступністю послуг для догляду за породіллями;
  • проблемою тазового передлежання плода;
  • надання переваги КР порівняно із щипцевим витяганням плода;
  • вибором вагітної (з урахуванням зручності, страху перед переймами);
  • збільшення кількості жінок із рубцями на матці.

З початку 1985 р. медична спільнота вважає, що оптимальний показник частоти проведення КР повинен становити 10–15%. За даними міжнародної організації ЮНІСЕФ, на кожні 100 тис. пологів припадає смерть 216 жінок. Але різниця між країнами з високим та низьким рівнем доходів величезна: ризик материнської смертності у розвинутих країнах становить 1:3300 порівняно із бідними країнами, де ризик становить 1:41.

Згідно з результатами дослідження, опублікованими в журналі «Canadian Medical Association Journal», застосування КР призводить до зростання материнської смертності та захворюваності порівняно із вагінальним розродженням, особливо серед жінок віком від 35 років. З метою з’ясування взаємозв’язку між виникненням ускладнень та застосуванням КР французькі дослідники провели проспективне популяційне дослідження EPIMOMS у 6 регіонах Франції із залученням 1444 жінок, які народжували за допомогою КР та 3464 жінок, що становили контрольну групу. Вчені дійшли висновку, що у групі жінок, які народжували методом КР, підвищувалася частота розвитку тяжкої гострої материнської захворюваності. Зв’язок розвитку ускладнень збільшувався із віком породіллі, тому значний розвиток ускладнень відзначали серед жінок віком від 35 років. Таким чином, ризик розвитку серйозних ускладнень після проведення КР у жінок віком до 35 років приблизно у 1,5 раза вищий, ніж у жінок, які народжували природним шляхом, а для жінок від 35 років цей показник ускладнень був вищим удвічі.

В іншому дослідженні, яке проводилося на чолі із Леонардом Стефані з педіатричного відділення медичного факультету Стенфордського університету, Каліфорнія, США, проводили пошук факторів (до вагітності), що впливають на розвиток тяжкої гострої материнської захворюваності, серед них визначили такі:

  • вік матері;
  • ожиріння;
  • наявність супутньої патології;
  • проведення КР.

У сукупності ці фактори спричиняли виникнення 13% випадків тяжкої гострої материнської захворюваності у досліджуваній популяції, зокрема фактор КР виявився пов’язаним із 2,7-кратним ризиком розвитку ускладнень порівняно із вагінальним розродженням. При цьому саме фактор проведення КР найбільше вплинув на прогнозовану розповсюдженість тяжкої гострої захворюваності серед матерів; віковий фактор та супутні захворювання до вагітності призводили до аналогічних наслідків; фактор ожиріння мав незначний вплив (Leonard S. et al., 2019).

  • Korb D., Goffinet F., Seco A. et al. (2019) Risk of severe maternal morbidity associated with cesarean delivery and the role of maternal age: a population-based propensity score analysis. J. L’associat. Med. Canad., 191(13): E352–E360
    (https://www.cmaj.ca/content/191/13/E352).

Катерина Приходько-Дибська

Розглянуто питання щодо частоти розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень при проведенні кесарева розтину
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *