Депресія: зміни в лобовій частці

Актуальність

Депресія розглядається як незалежний фактор нейродегенеративних, цереброваскулярних, серцево-судинних та когнітивних порушень у дорослих. Однак щонайменше 50% усіх поведінково-когнітивних порушень дорослих людей беруть початок у підлітковому віці. У свою чергу, симптоми підпорогової депресії підлітків часто пов’язані з такими коморбідними станами, як ожиріння та діабет. Враховуючи соціальне значення проблеми, вчені проводили численні дослідження ефектів лікування підліткової депресії за допомогою антидепресантів, психотерапії та/або набуття навичок психологічної самодопомоги. Однак жоден із цих напрямків терапії для підлітків не виявився достатньо ефективним та безпечним. Згідно з сучасними поглядами, основним патогенетичним механізмом виникнення депресії є зміна здатності мозолистого тіла та поясної кори (ПК) приймати та проводити нервові імпульси від таламуса та кори головного мозку. Це спричиняє подальше порушення пересилання імпульсів до скроневої частки кори (темпоральна зона) та викликає збій у опрацюванні сенсорної інформації для подальшого збереження, зокрема візуальної, мовної, емоційної та асоціативної пам’яті. Таким чином, ростральна ПК є важливою частиною лімбічної системи та відіграє значну роль у здатності особи до адекватної самооцінки, навчання, формування та оброблення емоцій. Експеримент, поставлений на мишах, довів зв’язок ПК із функціональним станом м’язів спини. Враховуючи ці факти, дослідниками висунута гіпотеза щодо можливого впливу фізичної активності на психоемоційний стан особи. На підтримку цієї думки проведене дослідження впливу на емоційний стан підлітків регулярного виконання комплексу нескладних вправ з одночасним проведенням магнітно-ядерної томографії (МРТ).

Методи та результати

До дослідження були долучені 234 особи віком 12–14 років. Усі учасники розподілені на дві групи. Учасники 1-ї інтервенційної групи мали виконувати зо-хвилинні фізичні вправи 4 рази на тиждень упродовж 3 міс. У 2-й інтервенційній групі підлітків навчали контролювати емоційний стан за допомогою психотерапевтичних технік. За первинну точку було обрано підтвердження структурних змін у ПК на початку дослідження та після завершення шляхом виконання МРТ. Отримані результати МРТ-дослідження головного мозку продемонстрували збільшення об’єму сірої речовини в ростральному міграційному тракті ПК зліва та справа у пацієнтів групи, яка виконувала фізичні вправи (р=0,02 та р=0,01 відповідно). Водночас дослідники зазначили відсутність змін товщини кори головного мозку у психотерапевтичній групі.

Висновки

За результатами дослідження можна зробити висновок, що для ефективної протидії ментальним порушенням у дорослих, потрібно ретельно підходити до пошуку нових напрямків терапії.

  • Lin K., Stubbs B., Zou W. et al. (2020) Aerobic exercise impacts the anterior cingulate cortex in adolescents with subthreshold mood syndromes: a randomized controlled trial study. Translational Psychiatry (2020) 10: 155 (https://doi.org/10.1038/s41398-020-0840-8).
  • https://www.nature.com/articles/s41398-020-0840-8

Юлія Жарікова

Результати дослідження зв’язку між регулярним виконанням фізичних вправ та частотою виникнення депресії у підлітків опубліковані у журналі «Перекладна психіатрія» (Translational Psychiatry) (ClinicalTrial.gov NCT03300778)
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *