Протидія COVID-19 та репродуктивні технології у полі зору народних депутатів

10 червня 2020 р. відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування  (далі — Комітет) .

Протидія COVID-19

Народні депутати розглянули питання про заходи, що вживаються Міністерством охорони здоров’я України на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою підвищення спроможності системи охорони здоров’я України протидіяти поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№ 587-ІХ).

Голова Комітету Михайло Радуцький повідомив, що до Міністерства охорони здоров’я України були надіслані відповідні запитання, на які Комітет отримав письмову відповідь.

Ініціатор розгляду питання народний депутат Ольга Стефанишина зазначила, що виконання усіх законів, які приймаються Парламентом, має контролюватися.

За її словами, питання захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) залишається актуальним попри послаблення карантину, оскільки, згідно з прогнозами Міністерства охорони здоров’я України, «спалахи розповсюдження захворювання ми будемо спостерігати постійно, поки не буде винайдено вакцину і не застосовано її серед населення».

Народний депутат зауважила: «Практика доводить, що одним із засобів стримування COVID-19 є тестування, і закон, який ми сьогодні обговорюємо, був націлений саме на те, щоб допомогти Уряду країни, Міністерству охорони здоров’я впровадити широкомасштабне тестування населення». Однак, за її словами, поки що ми спостерігаємо незначне підвищення кількості тестувань в Україні і черги в лабораторіях.

Про виконання закону і ситуацію із тестуванням на COVID-19 доповіла заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак. Зокрема, за її словами, затверджено механізм визначення закладів охорони здоров’я, призначених для госпіталізації хворих на COVID-19; затверджено на рівні Міністерства і на місцях алгоритми госпіталізації цих хворих, однак є проблема, що не всі лікарні його дотримуються; постійно проводяться навчання медичних працівників із залученням міжнародних експертів та благодійних фондів; виходячи з поточної ситуації, постійно оновлюється алгоритм дій з тестування та прийому осіб із симптомами; є постійний контакт з областями, затверджена і коригується мережа спеціалізованих закладів на випадок сплеску COVID-19.

Що стосується тестування, то І. Микичак повідомила: «Обсяги тестування постійно збільшуються, але найбільша проблема — це кадри вірусологів». За її словами, це пов’язано з ліквідацією санепідемслужби, разом з якою були ліквідовані підрозділи лабораторій особливо небезпечних інфекцій. Для вирішення проблеми у Львівській, Житомирській і Рівненській областях залучаються лабораторії навчальних закладів, окремих компаній.

Міністерство вивчає міжнародний досвід і перебуває в тісному контакті з Всесвітньою організацією охорони здоров’я, як сказала доповідач.

І. Микичак відповіла на запитання народних депутатів, зокрема щодо направлення на платне тестування на коронавірус перед госпіталізацією у неінфекційні лікарняні заклади.

Представник Міністерства охорони здоров’я наголосила на необхідності проведення тестування перед госпіталізацією, оскільки більшість інфікованих лікарів працюють саме у неспеціалізованих лікувальних закладах. «Це вимушений захід, і це точно має бути безкоштовний аналіз», — сказала вона, додавши, що до цього має підключатися місцева влада, відкриваючи місцеві лабораторії.

М. Радуцький зауважив, що Міністерство охорони здоров’я як орган, що ліцензує, має більше повноважень, ніж місцева влада. «МОЗ має втручатися у ситуацію і не тільки лікувати, а й контролювати, як на місцях це відбувається», — сказав голова Комітету.

Заступник міністра також відповіла на запитання народних депутатів щодо термінів отримання результатів тестування, закупівлі додаткового обладнання для тестування, лікування хворих на коронавірус.

І. Микичак підкреслила, що кількість тестувань зросла у десятки разів і в різних областях різна ситуація із забезпеченням тестуванням, оскільки «не включилися всі, хто мав можливість включитися у тестування».

«Система працює, і сьогодні летальність по Україні невисока», — підсумувала заступник міністра.

Комітет прийняв до відома інформацію, надану Міністерством охорони здоров’я України.

Допоміжні репродуктивні технології

Члени Комітету розглянули «Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань застосування допоміжних репродуктивних технологій» (№ 3488).

Як повідомив автор законопроєкту народний депутат Олександр Дануца, законопроєктом передбачається закріпити кримінальну та адміністративну відповідальність за різні види правопорушень у сфері допоміжних репродуктивних технологій, а також встановити щорічну плату за ліцензію, яка надає право на здійснення допоміжних репродуктивних технологій.

«Законопроєкт стосується лише кримінальної відповідальності і не втручається в регулювання медичної частини», — сказав народний депутат.

Зокрема, за його словами, передбачається кримінальна відповідальність за такі суспільно небезпечні діяння, як перенесення ембріона людини в організм жінки без її згоди, розголошення відомостей про застосування допоміжних репродуктивних технологій, порушення наслідування генетичних зв’язків при перенесенні ембріона. Також передбачено адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій або їх застосування без спеціального дозволу або у тому разі, якщо спеціальний дозвіл анульовано, або дію спеціального дозволу зупинено.

Під час обговорення члени Комітету повідомили, що отримали велику кількість звернень, що такий закон потрібний, однак він не вирішує всіх питань.

Народний депутат Вікторія Вагнєр поінформувала, що у Комітеті готується комплексний законопроєкт щодо репродуктивних технологій, і запросила автора долучитися до його підготовки.

Автор відповів на запитання народних депутатів, наголосивши, що готовий долучитися до робіт над системним законопроєктом, однак «питання відповідальності потребує вирішення вже сьогодні, а комплексний закон буде прийматися ще не один рік».

Заступниця міністра охорони здоров’я Ірина Микичак зауважила, що Міністерство виступає проти цього проєкту Закону і підтримує розроблення комплексного законопроєкту.

Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування прийняв рішення запропонувати головному Комітету не підтримувати зазначений законопроєкт та рекомендувати Верховній Раді України відправити його на доопрацювання.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

Пресслужба «Українського медичного часопису»
за матеріалами rada.gov.ua

Відбулося чергове засідання парламентського Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *