Музикотерапія у хворих на епілепсію

Музикотерапія є допоміжним засобом психотерапії та підготовки пацієнтів до складного довготривалого лікування. У 50–60-ті роки ХХ ст. у музикотерапії сформувалося два основних науково-практичних напрямки: американська та шведська школи. Представники американської школи розглядали музикотерапію в якості допоміжного методу психотерапії. На відміну від неї, шведська школа запропонувала використовувати музикотерапію як провідний метод лікування, який не потребує вербальної психотерапії. Згідно з теорією французького отоларинголога Альфреда Томатису звук у діапазоні 750–3000 Гц викликає ефект м’язової релаксації, у діапазоні 3000–8000 Гц активує уяву та покращує пам’ять. У 1988 р. німецький професор Пітер Хюбнер запропонував методику резонансної музикотерапії, лікувальний ефект якої пояснювався резонансом звучання музикальної програми на функціонування організму людини (Оленська Т., Марченко О., Шебеко Л. та ін., 2015 р.).

Епілепсія вважається найбільш розповсюдженим неврологічним розладом у світі, що уражує близько 50 млн осіб. Захворювання характеризується епізодичним розвитком повторних нападів і, незважаючи на проведення медикаментозного та хірургічного лікування, у багатьох пацієнтів все одно виникають судоми, що свідчить про необхідність пошуку додаткових стратегій менеджменту цього стану. У ході попередньо проведених нейрофізіологічних та клінічних досліджень було з’ясовано, що застосування різних прямих (електростимуляція) та непрямих (музика) стимулів на головний мозок людини може як ініціювати, так і попереджати розвиток нападів. Вірогідно, прослуховування музики є найбільш складним ритмічним стимулом для модуляції мозкової активності і пов’язане з розвитком нейрофізіологічних та нейропсихологічних змін у хворих на епілепсію. У 1990-ті роки вже був продемонстрований позитивний вплив на роботу головного мозку прослуховування сонати Моцарта.

Наразі дослідники з Інституту мозку Крембіл у Західній лікарні Торонто виявили, що щоденне прослуховування класичної музики, зокрема сонат Моцарта, знижує частоту епілептичних нападів. Результати дослідження опубліковані у журналі «Epilepsia Open». Тривалість експерименту становила 1 рік, у нього було включено 13 пацієнтів віком 26–75 років. Протягом всього дослідження учасники приймали однакові лікарські засоби і вели щоденники, де відмічали частоту нападів. Мар’ям Рафі, провідний автор статті, із колегами зазначав, що прослуховування сонати було напряму пов’язане зі зниженням частоти нападів (р<0,001) серед хворих на епілепсію. Середня кількість епілептичних нападів була знижена на 44% протягом всього періоду лікування. За словами вчених, отримані результати є багатообіцяючими, тому наступним кроком може стати проведення більш масштабних досліджень за участю більшої кількості пацієнтів.

  • Rafiee M., Patel K., Groppe D. et al. (2020)  Daily listening to Mozart reduces seizures in individuals with epilepsy: A randomized control study
    (https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1002/epi4.12400)

Катерина Приходько-Дибська

Музикотерапія знижує частоту виникнення епілептичних нападів
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *