Магнезія сульфат: зниження ризику виникнення гострого пошкодження нирок

Актуальність

Гостре пошкодження нирок (ГПН) з розвитком гострої ниркової недостатності вважається незалежним фактором смерті серед пацієнтів, які перенесли масивне хірургічне втручання. Патогенетичний механізм виникнення ГПН полягає в неадекватній перфузії нирок внаслідок зниження серцевого викиду та/або підвищення венозного тиску, що призводить до застою в судинному руслі нирок (застійна нирка). Значну роль у виникненні ГПН відіграє надлишкова продукція цитокінів — медіаторів вазоконстрикторів, які поглиблюють серцево-судинну дисфункцію та спричиняють кардіоренальний синдром (КРС). До факторів ризику виникнення КРС відносять:

  • нестабільність гемодинаміки;
  • застійну серцеву недостатність;
  • інфекційні ускладнення;
  • цироз печінки;
  • обструктивну жовтяницю;
  • декомпенсований перебіг цукрового діабету;
  • вік ≤70 років;
  • необхідність масивної гемотрансфузії.

Одним з найпоширеніших факторів ризику є артеріальна гіпертензія (АГ), спричинена активацією ренін-ангіотензин-альдостеронової­ системи, хронічний перебіг якої призводить до розвитку гострої серцевої недостатності або загострення хронічної серцевої недостатності з подальшим виникненням діастолічної дисфункції. Ранні дослідження продемонстрували високий рівень лікарняної летальності (41,1%) серед пацієнтів з АГ внаслідок виникнення білатерального стенозу ниркових артерій на тлі серцево-судинної недостатності. Враховуючи гіпотензивний, знеболювальний, протиаритмічний, антиміметичний фармакологічний ефект магнію сульфату, дослідники з відділення анестезіології клініки Університету Сеула, Південна Корея, на чолі з лікарем О Так Кью (Oh Tak Kyu) висунули гіпотезу щодо нефропротекторної функції магнію сульфату внаслідок попередження перекисного окислювання мембран ниркових клітин, яке спричиняє гостру дисфункцію нирок. Результати були надруковані в лютневому номері журналу «Природа» у розділі «Наукові доповіді» («Nature», «Scientific Reports»), 2019 р.

Методи та результати

Загалом до дослідження було залучено 3828 пацієнтів, які перенесли оперативне втручання на органах черевної порожнини.

Ступінь тяжкості КРС у дослідженні визначався за рівнем креатиніну в сироватці крові та показниками діурезу (таблиця).

Таблиця. Основні показники ступеня тяжкості кардіоренального синдрому у пацієнтів, які перенесли оперативне втручання на органах черевної порожнини.

Ступень тяжкості Рівень креатиніну сироватки Діурез
І Підвищення ≥26 мкмоль/л протягом 48 год або в 1,5–1,9 раза від вихідного <0,5 мл/кг/год ≥6 год
ІІ Підвищення в 2–2,9 раза від вихідного <0,5 мл/кг/год ≤12 год
ІІІ Підвищення ≥3 рази від вихідного або концентрація креатиніну ≥354 мкмоль/л <0,3 мл/кг/год, анурія ≤12 год

За певними ознаками було відібрано 357 пацієнтів, яким під час проведення операцій внутрішньовенно вводили магнію сульфат. За первинну точку була зазначена частота виникнення ГПН впродовж 3 днів після оперативного втручання. Вторинною точкою було обрано тривалість знаходження пацієнта в лікарні.

Загальна кількість виникнення всіх типів КРС в інтервенційній групі становила 5,6% у порівнянні з 9,8% випадків у контрольній групі.

В інтервенційній групі ознаки ГПН різного ступеня тяжкості виникли у 186 пацієнтів, що становило 4,9% від загальної кількості пацієнтів цієї групи. Крім того, в інтервенційній групі частота виникнення ГПН в ранній післяопераційний період виявилася на 63% нижчою у порівнянні з контрольною групою (р = 0,037). Середня тривалість знаходження у лікарні пацієнтів з інтервенційної групи становила 10,8 днів у порівнянні з 22,2 днями у пацієнтів з контрольної групи (р <0,001).

Дослідники дійшли висновку, що нефропротекторна дія магнію сульфату полягає в запобіганні ушкодженню нирок внаслідок застосування нестероїдних протизапальних засобів, антибіотиків та противірусних препаратів, а також у разі виникнення анемії та гіпотензії.

Висновки

Таким чином, необхідне проведення подальших досліджень для стандартизації лікувального підходу з метою зниження рівня госпітальної смертності пацієнтів.

Юлія Жарікова

Результати дослідження впливу магнію сульфату на частоту смертельних наслідків гострого кардіоренального синдрому (2020).
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *