Дулоксетин у період вагітності: результати когортного дослідження

Актуальність

Дулоксетин — селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну, який показаний у разі великого депресивного розладу, діабетичного периферичного нейропатичного болю, генералізованого тривожного розладу, фіброміалгії та нетриманні сечі. Ці стани часто вражають жінок репродуктивного віку, що, відповідно, потребує призначення оптимальної терапії. Однак ризики щодо прийому дулоксетину у період вагітності залишаються й досі не визначеними. Тому групою вчених проведено когортне дослідження, мета якого — визначення безпеки застосування дулоксетину у період вагітності, а також визначення ризику несприятливих наслідків внутрішньоутробного впливу дулоксетину для матері та плода.

Методи

Проведено когортне дослідження, дані для якого відібрані з баз даних Medicaid Analytic eXtract (MAX) у період 2004–2013 рр. і включали вагітних віком 15–55 років та їхніх дітей.

Пошук даних для дослідження фокусувався на застосуванні дулоксетину, селективних інгібіторів серотоніну, норадреналіну та венлафаксину у вагітних.

Кінцевими точками вважали вроджені вади розвитку, передчасні пологи, народження дітей з недостатньою масою тіла, прееклампсію та післяпологові кровотечі.

Результати

До початкової вибірки входили 8 410 882 вагітних віком 18–55 років із 46 штатів США. Після поправки на критерії виключення розміри когорт становили 1,3–1,5 млн жінок. Когорта жінок, яким була призначена терапія дулоксетином у І триместр вагітності, становила 2500–3000 та 900—350 у ІІІ триместр вагітності.

Вихідний ризик вроджених вад розвитку становив 36,6 (95% довірчий інтервал (ДІ) 36,3–36,9) на 1 тис. вагітних, які не отримували дулоксетину, 13,7 (ДІ 13,5–13,9) — для вроджених вад серця, 107,8 (ДІ 107,3–108,3) — для передчасних пологів, 20,4 (ДІ 20,1–20,6) — для народження дітей з недостатньою масою тіла, 33,6 (ДІ 33,3–33,9) — для прееклампсії і 23,3 (ДІ 23,1–23,4) — для післяпологових кровотеч.

Відповідно до результатів аналізу серед жінок, які отримували дулоксетин у період вагітності, ризик вроджених вад розвитку був вищим на 11% (відносний ризик (ВР) 1,11, 95% ДІ 0,93–1,33), ризик вроджених вад розвитку серця був вищим на 29% (ВР 1,29, 95% ДІ 0,99–1,68). ВР передчасних пологів становив 1,01 (95% ДІ 0,92–1,10) у разі застосування дулоксетину у І триместр вагітності та 1,19 (95% ДІ 1,04–1,37) у ІІІ триместр вагітності. Підвищення ризику народження дітей з недостатньою масою тіла становило 14% при впливі дулоксетину у І триместр вагітності та 20% —  у ІІІ вагітності; ризик прееклампсії був підвищений на 12 і 4% відповідно. Ризик післяпологових кровотеч був підвищений на 53%.

Висновок

Враховуючи результати проведеного дослідження, дослідники зазначають, що дулоксетин не є основним тератогеном, однак може бути пов’язаним із підвищеним ризиком післяпологових кровотеч та незначним ризиком вроджених вад серця. Таким чином, дослідники рекомендують при призначенні дулоксетину вагітним оцінювати користь/ризик застосування цього препарату.

  • Huybrechts K.F., Bateman B.T., Pawar A. et al. (2020) Maternal and fetal outcomes following exposure to duloxetine in pregnancy: cohort study. BMJ, 368. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.m237.

Анна Хиць

Наведено огляд результатів дослідження щодо безпеки застосування дулоксетину у період вагітності
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *