Кетанов

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

КЕТАНОВ

(KETANOV)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ketorolac;(±)-5-бензоїл-2,3-дигідро-1Р-піролізи дин-1-карбонова кислота поєднана з 2-аміно-2-гідроксиметил-1,3-пропандіолом у співвівдношенні 1 : 1;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або блідо-жовта рідина;

склад: 1 мл розчину містить кеторолаку трометаміну 30 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, спирт, динатрію едетат, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні і протиревматичні засоби.

Код АТС М 01А В 15.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Кеторолак діє на циклооксигеназний шлях обміну арахідонової кислоти, інгібуючи біосинтез простагландинів. Кеторолак має знеболювальну і протизапальну дії, проте його системна знеболювальна дія значно перевищує протизапальний ефект. Як і інші не стероїдні протизапальні засоби, кеторолак пригнічує агрегацію тромбоцитів, спричинену арахідоновою кислотою і колагеном, і не впливає на АТФ-індуковану агрегацію тромбоцитів. Кеторолакподовжує середній час кровотечі, але не впливає на кількість тромбоцитів, протромбі новийчас або частковий тромбопластиновий час. На відміну від наркотичниханалгетиків, кеторолак не має пригнічу вальної дії на дихальний центр і не спричиняє підвищення кінцевого РСО2. НА відміну від морфіну, кеторолак не впливає на психомоторні функції, на відміну від діючих центральноаналгетиків – морфіну, петидину і бупренорфіну.

Фармакокінетика. У людей після перорального введення препарат всмоктується швидко і повністю. Максимальні концентрації в плазмі досягаються вже через 45 — 50 хв. Кеторолак не піддається суттєвому пре системному метаболізму. Виявлено, що пікові концентрації у плазмі здорових добровольців після внутрішньом’язового введення препарату дозою 30 мг дорівнює 3 мг/л. Не спостерігається кумуляція препарату при призначенні в дозі 10 — 90 мг. Як іінші не стероїдні протизапальні засоби, кеторолак повільно зв’язується з білками плазми (понад 99%). Кеторолак досягає високих концентрацій у водянистій волозіока. Основний шлях метаболізму кеторолаку – зв’язування з глюкуровоноюкислотою, 10% дози препарату виводяться з калом, більше 90% екскретується зсечею, причому 60% — у незміненому вигляді. В осіб похилого віку швидкість виведення знижується, час на півжиття зростає в середньому до 7,01 год післяпарентерального введення дози 30 мг. У хворих з нирковою недостатністю виведення кеторолаку сповільнене, про що свідчить зниження загального плазмового кліренсу, а період напів виведення зростає (до 9,62 — 9,91 год), щовказує на необхідність корекції дози. Згідно з наявними даними кеторолак надходить із материнського кровообігу в кровообіг плода (відношення 0,116), а також виділяється з молоком.

Показання для застосування. Купірування помірного і сильного болю: після операційний біль – загальна хірургія, гінекологічні, ортопедичні, урологічні, стоматологічні, отоларингологічні операції та інші оперативні втручання; гостра травма м’язів, кісток та м’яких тканин, у тому числі розтягнення, вивихи, переломи.

Нетривале знеболю вання при таких станах, як больовий синдром відміни наркотиків, ниркова та печінкова коліки (в поєднанні з спазмолітиками), післяпологовий біль, отит, ішіалгія, фіброміалгія, остеоартрити, онкологічний біль, радикуліт, остеоартроз, остеохондроз.

Спосіб застосування та дози. Дорослим та дітям старше 16 років призначають Кетанов для купірування болю внутрішньом’язово у початковій дозі 10мг з наступними дозами 10 — 30 мг кожні 4 — 6 год за необхідності. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 90 мг для дорослих і 60 мг для осіб похилого віку. Максимальна тривалість застосування препарату становить 2 дні. При переведенні хворих з парентерального лікування на пероральне прийманнякеторолаку, загальна добова доза не повинна перевищувати 90 мг для дорослих і 60 мг для осіб похилого віку.

Побічна дія. Нудота, блювання, диспепсія, абдомінальний біль, сонливість, пітливість, набряки, порушення концентрації уваги, депресія, ейфорія, кропив’янка, еозинофілі я, зміни смаку і зору, бронхоспазм, ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту, кровотеча, перфорація виразки, нефротичний синдром, алергічні й токсико-алергічні реакції (кропив’янка, синдром Стивенса-Джонсона, пухирчатка), диспное, олігурія, дизурія, діарея. Головний біль, запаморочення, тривожність, сухість у роті, сильна спрага, астенічний синдром, міалгія, підвищення активності печінкових трансаміназ, болючість у місці введення.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Синдром назального поліпозу; ангіо невротичний набряк, бронхіальна астма, дегідратація та гіповолемія, виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, порушення згортальної системи крові, ниркова недостатність середнього або тяжкого ступеня. Вагітність і лактація. Діти до 16 років.

Передозування.

Симптоми: абдомінальний біль, нудота, блювання, гіпервентиляція, ерозивно-виразкове ураження шлунково-кишкового тракту, порушення функції нирок.

Лікування – симптоматичне. Специфічного антидоту немає. Рекомендується провести гемодіаліз і перитонеальний діаліз.

Особливості застосування. В осіб похилого віку виведення препарату сповільнене, тому необхідно приділяти максимальну увагу таким випадкам і призначати препарат у менших дозах. У хворих з серцевою недостатністю, артиеріальній гіпертензією препарат необхідно застосовувати з обережністю. Інгібування функцій тромбоцитів кеторолаком минає через 24 — 48 год після припинення приймання препарату, тому потрібно ретельно спостерігати хворих з порушеною функцією згортання крові, які отримують терапію Кетановом. Кеторолакне є агоністом або антагоністом наркотиків. Після різкої відміни препарату не виникало ніяких абстинент них синдромів або скарг.

У період лікування необхідно утримуватися від занять потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. In vitro кеторолак дещо зменшує зв’язуванняварфарину з білками плазми. Зв’язування дигоксину з білками крові кеторолак незмінює. При терапевтичних концентраціях салицілатів in vitro зв’язуваннякеторолаку зменшувалось з 99,2 до 97,5%, що потенційно може призвести до збільшення плазмових рівнів незв’язаного кеторолаку вдвічі; відповідно, хворим, які отримують високі дози саліцилатів, кеторолак потрібно призначати з обережністю. Терапевтичні концентрації дигоксину, ібупрофену, напроксену, ацетамінофену, фенітоїну, тол бутаміду, піроксикаму не впливали на білковезв’язування кеторолаку.

Несумісний з препаратами літію, пентоксифіліном, пробеницидом, антикоагулянтами. Знижує діуретичний ефект фуросеміду, посилює нефро токсичністьпри одночасному застосуванні з інгібіторами АПФ.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей та захищеному від світла місці при температурі 0 — 25°С. Термін придатності – 2роки.

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування препарату КЕТАНОВ (KETANOV) Загальна характеристика: міжнародна та хімічна назви: ketorolac;(±)-5-бензоїл-2,3-дигідро-1Р-піролізи дин-1-карбонова кислота поєднана з 2-аміно-2-гідроксиметил-1,3-пропандіолом у співвівдношенні …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *