Азитроміцин: ефективність у дітей молодшого віку

Актуальність

Зважаючи на питому вагу інфекційних захворювань у структурі захворюваності дитячої популяції та негативні соціальні наслідки, до яких вона призводить, зниження поширеності та ліквідація інфекційних захворювань є пріоритетним завданням систем охорони здоров’я. Наразі Міжнародна ініціатива з боротьби з очною формою хламідіозу новонароджених за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я поширила 800 млн доз пероральної форми азитроміцину серед дітей молодшого віку в країнах Африканського континенту. Попередні результати засвідчили зниження загального рівня смертності немовлят у 594 громадах за умови застосування азитроміцину двічі на рік (Keenan JD., 2018). Зважаючи на послідовність зниження рівня смертності вподовж 2 років, було висунуто гіпотезу щодо посилення ефективності антибіотика за умови більш тривалого застосування. Вказане спричинило проведення дослідження МОRDOR ІІ. Група дослідників на чолі з Томасом Літманом (Lietman TM., 2019), Інститут глобального здоров’я (Institute of Global Health), досліджувала ефекти та ймовірність виникнення резистентності до азитроміцину при тривалому застосуванні препарату. Результати були опубліковані в «Медичному журналі Нової Англії» («New England Journal of Medicine»).

Результати

До дослідження було залучено 594 громади 3 країн. Усіх дітей віком від 0 до 59 міс було поділено на 2 інтервенційні групи, які отримували азитроміцин відповідно впродовж 1 року (91,3%) та трьох років (92%). Дві контрольні групи отримували плацебо. Рівень смертності в інтервенційних групах становив 24/1000 осіб (95% довірчий інтервал (ДІ), 22,1-26,3) та 23,3/1000 осіб (95% ДІ 21,4-25,5) відповідно (р=0,55). Не було виявлено різниці між загальними показниками смертності молодших дітей у громадах, які отримували азитроміцин упродовж попередніх 2 років, та в тих, які отримували антибіотик додатково впродовж 3-го року (р=0,69). Однак було отримано достовірні дані щодо зниження рівня смертності на 13,3%  у разі застосування азитроміцину у немовлят з контрольних груп (р=0,007). Таким чином, враховуючи зниження рівня смертності у контрольних групах при застосуванні азитроміцину, тривале застосування препарату, ймовірно, призводить до резистентності до препарату (р=0,5).

Підводячи підсумок, слід зауважити, що у ході рандомізованого дослідження не виявлено доказів зниження рівня дитячої смертності при додатковому застосуванні препарату впродовж 3-го року, тоді як дворічне застосування азитроміцину істотно знизило рівень смертності від інфекційних захворювань у дітей молодшого віку. Подальші дослідження мають бути спрямовані на виявлення резистентних до макролідів штамів мікропатогенів.

  1. Keenan JD., Azrika AM., Maliki R., et al (2019). MORDOR II: Persistence of Benefit of Azithromycin for Childhood Mortality. N Engl J Med. 2019 Jun 6; 380(23): 2207–2214. Published online 2019 Jun 6. doi: 10.1056/NEJMoa1817213.
  2. Keenan JD., Bailey RL., West SK. et al (2018). Azithromycin to Reduce Childhood Mortality in Sub-Saharan Africa. N Engl J Med 2018;378:1583-92. DOI: 10.1056/NEJMoa1715474
    https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6512890.

Юлія Жарікова

 

Ефективність лікування інфекційних захворювань у дітей молодшого віку за допомогою азитроміцину
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *