Харчова якість продуктів та ризик смертності: вчені визначили найбільш безпечні продукти харчування

Актуальність

Погане харчування є відомим основним фактором ризику розвитку хронічних захворювань, таких як атеросклероз, ожиріння та цукровий діабет. За оцінками експертів, у 2017 р. понад 11 млн осіб в усьому світі померли внаслідок захворювань, пов’язаних із поганим харчуванням. Хоча добре відомо, що зменшене споживання цукру, насичених жирів та кухонної солі, а також збільшена кількість у раціоні харчових волокон, несе значне покращення стану здоров’я кожної людини, практичне застосування цих рекомендацій залишається серйозною проблемою для системи охорони здоров’я. Тому допомога споживачам у виборі продуктів здорового харчування може бути однією з ключових стратегій запобігання смертності від хвороб, пов’язаних із вживанням шкідливих продуктів харчування. Одним із варіантів вирішення цього питання є розміщення специфічної етикетки на передній частині упаковки, що надаватиме споживачам інформацію про харчову якість продуктів харчування. Такі етикетки допомагатимуть споживачам здійснювати вибір на користь більш здорової продукції та одночасно стимулюватимуть виробників харчових продуктів покращувати якість продуктів, сприяючи тим самим здоровому харчовому середовищу у популяції.

Система маркування Nutri-Score, яка використовує п’ять кольорів, є перспективним методом позначення якості харчових продуктів. Nutri-Score класифікує харчові продукти на п’ять категорій відповідно до харчової якості (від категорії А, що вказує на найвищу якість продуктів, до категорії Е), що оцінена за допомогою системи профілювання поживних речовин Агентством щодо стандартизації продуктів харчування (Food Standards Agency — FSAm-NPS) та її адаптованої версії FSA-NPS. Спочатку ця система була розроблена у Великобританії Британською агенцією харчових стандартів (British Food Standards Agency). Метою розроблення класифікації було запобігання широкому спектру хвороб, пов’язаних із поганим харчуванням, шляхом присвоєння оцінки харчовим продуктам або напоям на 100 г вмісту енергії, насичених жирних кислот, цукру, натрію, харчових волокон, білка, а також фруктів, овочів, бобових та горіхів.

У 2017 р. у Франції на офіційному рівні була затверджена система маркування Nutri-Score після того як низка досліджень продемонстрували потенційні переваги її застосування для громадського здоров’я. Після цього Nutri-Score була затверджена у Бельгії, Іспанії, Німеччині, Нідерландах, Швейцарії та Люксембурзі. Різні міжнародні та європейські медичні товариства визнали важливість і потенційну ефективність Nutri-Score щодо громадського здоров’я.

Частина підтвердження ефективності Nutri-Score полягає у вивченні зв’язку між нутритивним профілем харчових продуктів, що оцінюється за допомогою спеціальної оцінки та результатами на здоров’я населення. Такі дослідження проведені у французьких когортах пацієнтів SU.VI.MAX та NutriNet-Santé та продемонстрували, що в середньому споживання більшої кількості харчових продуктів із нижчими показниками FSAm-NPS пов’язане з більш сприятливим впливом на масу тіла, перебіг бронхіальної астми, метаболічний синдром, серцево-судинні захворювання та рак. Подібні результати отримані і серед європейської когорти пацієнтів у популяційному когортному дослідженні European Prospective Investigation into Cancer and Nutrition (EPIC). Метою цього дослідження була оцінка зв’язку між показниками FSAm-NPS харчових продуктів та смертністю у великій когорті пацієнтів.

Дизайн дослідження

Це дослідження проведене в рамках дослідження EPIC, в якому брали участь понад 500 тис. осіб віком 25–70 років, з 23 медичних центрів десяти європейських країн (Данія, Франція, Німеччина, Греція, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Великобританія), у період 1992–2000 рр. Це дослідження оцінювало метаболічні, харчові, життєві та екологічні фактори,  пов’язані з розвитком раку та інших неінфекційних захворювань в Європі.

Як первинну кінцеву точку оцінювали смертність від усіх причин.

Результати

Загалом до дослідження було включено 501 594 дорослі особи (70,8% жінок, середній вік — 51,6 року), середній період спостереження становив 17,2 року.

У дослідженні продемонстровано, що високий бал (низька нутритивна якість харчових продуктів) за шкалою FSAm-NPS була асоційована з вищою смертністю від усіх причин (коефіцієнт ризиків (КР) 1,08, 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,03–1,10, р<0,001), онкологічної смертності (КР 1,08, 95% ДІ 1,03–1,13, р<0,001), серцево-судинної смертності (КР 1,04, 95% ДІ 0,98–1,11, р=0,06), смертності від респіраторних захворювань (КР 1,39, 95% ДІ 1,22–1,59, р<0,001) та смертності від захворювань шлунково-кишкового тракту (КР 1,22, 95% 1,02–1,45, р=0,03).

Абсолютний показник загальної смертності протягом 10 років становив 760 на 10 тис. осіб (чоловіки — 1231, жінки — 563) серед осіб, які вживали харчові продукти з високим індексом FSAm-NPS, порівняно з 661 на 10 тис. осіб (чоловіки — 1008, жінки — 518) серед осіб, які вживали харчові продукти з низьким індексом FSAm-NPS.

Висновки

Дослідження включало велику популяцію осіб з десяти європейських країн, які входили до когорти дослідження EPIC, з метою оцінки зв’язку між харчовим індексом за шкалою FSAm-NPS, яка відображає якість харчових продуктів, та смертністю у популяції. В результаті цього дослідження продемонстровано, що більше споживання харчових продуктів з високим індексом FSAm-NPS пов’язане з вищим показником загальної смертності, а також смертності від раку, серцево-судинних захворювань, захворювань респіраторної та травної системи. Таким чином, результати цього дослідження підтверджують актуальність застосування шкали FSAm-NPS для визначення корисніших харчових продуктів у контексті системи охорони здоров’я для європейського населення.

  • Afshin A., Sur P.J., Fay K.A. et al. (2019) GBD 2017 Diet Collaborators. Health effects of dietary risks in 195 countries, 1990-2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet, 393: 1958–1972. doi:10.1016/S0140-6736(19)30041-8 pmid:30954305.
  • Deschasaux M., Huybrechts I., Chantal J. et al. (2020) Association between nutritional profiles of foods underlying Nutri-Score front-of-pack labels and mortality: EPIC cohort study in 10 European countries. BMJ, 370: m3173. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.m3173.
  • Deschasaux M., Huybrechts I., Murphy N. et al. (2018) Nutritional quality of food as represented by the FSAm-NPS nutrient profiling system underlying the Nutri-Score label and cancer risk in Europe: Results from the EPIC prospective cohort study. PLoS Med., 15 :e1002651. doi:10.1371/journal.pmed.1002651 pmid:30226842.
  • Hercberg S. (2013) Report to the French Ministry of Health: Propositions pour un nouvel élan de la politique nutritionnelle française de santé publique dans le cadre de la Stratégie Nationale de Santé — 1ère Partie: Mesures concernant la Prévention nutritionnelle.

Анна Хиць

Наведено результати дослідження щодо зв’язку між споживанням харчових продуктів високої якості відповідно до шкали FSAm-NPS та ризику смерті в європейській когорті пацієнтів
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *