Хвороба Кавасакі: чи знижується ризик ускладнень при додаванні глюкокортикостероїдів до терапії внутрішньовенним імуноглобуліном?

Актуальність

Хвороба Кавасакі (ХК), або гострий системний васкуліт, — захворювання дитячого віку, яке зазвичай виникає у дітей віком <5 років. Як відомо, основними серйозними ускладненнями ХК є аномалії коронарних артерій, включно з розширенням аневризми аорти. На сьогодні ХК визнана як провідна причина набутих вад серця серед дитячої популяції. Хоча захворювання вперше описане Томісару Кавасакі у 1967 р., етіологія й досі залишається невизначеною. На сьогодні, ХК визначають як системний васкуліт неясної етіології, який виникає переважно у дітей грудного раннього віку. У 25% дітей у процесі хвороби розвиваються аномалії коронарних артерій (АКА), які в подальшому можуть призвести до тромбозів або стенозів коронарних артерій, інфаркту міокарда, розриву аневризми, ішемічної хвороби серця та раптової смерті. На сьогодні ХК лідирує за частотою як причина розвитку набутих захворювань серця у дітей у США, Японії та інших країнах.

Внутрішньовенний імуноглобулін, що вводять одноразово у дозі 2 г/кг маси тіла, є золотим стандартом лікування пацієнтів із ХК, ця терапія  є ефективною у зниженні ризику розвитку АКА. Згідно з оцінками експертів, близько 17% пацієнтів з ХК не мають відповіді на стандартну терапію імуноглобуліном, що, відповідно, підвищує ризики розвитку серцево-судинних ускладнень.

Нещодавні результати досліджень, проведених у Японії, продемонстрували, що застосування глюкокортикостероїдів у поєднанні зі стандартною терапією внутрішньовенним імуноглобуліном є ефективною стратегією лікування пацієнтів із ХК високого ризику розвитку АКА. Крім того, результати деяких метааналізів також підтверджували ефективність комбінованої терапії, при цьому глюкокортикостероїди могли вводитися як короткими, так і тривалими курсами. Проте, незважаючи на отримані дані щодо ефективності та безпеки комбінованої терапії ХК, серед вчених і досі наявний скептицизм щодо цієї терапії внаслідок малої та обмеженої вибірки пацієнтів у дослідженнях.

Проведено дослідження з метою оцінити ефективність комбінованої терапії при ХК. Щоб врахувати результати попередніх досліджень, це дослідження базується на епідеміологічних даних, отриманих у загальнонаціональному дослідженні, проведеному в Японії.

Дизайн дослідження

Дані аналізу охоплюють 115 медичних закладів Японії. В дослідженні порівнювали ефективність застосування комбінованої терапії (внутрішньовенний імуноглобулін та глюкокортикостероїди) за участю 1593 пацієнтів та монотерапії внутрішньовенним імуноглобуліном (контрольна група) за участю 1593 пацієнтів щодо профілактики уражень коронарних артерій у пацієнтів із ХК. Кінцевими точками були вибрані зміни коронарних артерій і неефективність терапії внутрішньовенним імуноглобуліном.

Результати

Загалом до дослідження було включено 3186 пацієнтів із ХК, яких було рандомізовано на дві групи у співвідношенні 1:1 залежно від виду терапії.

У результаті цього дослідження зміни коронарних артерій виявлені у 4,6% пацієнтів (95% довірчий інтервал (ДІ) 3,8–5,8), які отримували комбіновану терапію, порівняно з 8,8% у контрольній групі (95% ДІ 7,5–10,0). Різниця ризиків становила 0,53 (95% ДІ 0,41–0,67).

Загалом у 14,1% (95% ДІ 12,4–15,9) учасників групи комбінованої терапії та 21,7% (95% ДІ 19,8–23,4) — контрольної групи не було відповіді на терапію. Різниця ризиків становила 0,68 (95% ДІ 0,56–0,75).

Висновок

Результати цього дослідження свідчать, що комбінована терапія (внутрішньовенний імуноглобулін та глюкокортикостероїди) знижувала ризик розвитку АКА на 47%, а неефективність терапії — на 35%. Таким чином, застосування глюкокортикостероїдів у поєднані зі стандартною терапією внутрішньовенним імуноглобуліном може бути ефективним терапевтичним методом лікування пацієнтів із ХК, які мають високий ризик розвитку аномалій коронарних артерій.

  • Ae R., Abrams J.Y., Maddox R.A. et al. (2020) Corticosteroids Added to Initial Intravenous Immunoglobulin Treatment for the Prevention of Coronary Artery Abnormalities in High‐Risk Patients With Kawasaki Disease. JAHA, 9(17) (https://doi.org/10.1161/JAHA.119.015308).
  • Burns J.C., Glode M.P. (2004) Kawasaki syndrome. Lancet, 364: 533–544.
  • McCrindle B.W., Rowley A.H., Newburger J.W. et al. (2017) Diagnosis, treatment, and long-term management of Kawasaki disease: a scientific statement for health professionals from the American Heart Association. Circulation., 135: e927–e999.

Анна Хиць

Наведено результати дослідження щодо ефективності та безпеки комбінованої терапії внутрішньовенним імуноглобуліном разом із глюкокортикостероїдами у пацієнтів із хворобою Кавасакі та високим ризиком розвитку аномалій коронарних артерій
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *