Раптова зупинка серця: ефективна допомога

Актуальність

У розвинутих країнах гостра зупинка серця є одним із найпоширених чинників смерті у будь-якому віці. З метою зниження смертності та уникнення негативних соціальних наслідків Американською та Європейською реанімаційною радою рекомендовано застосування 1 мг епінефрину гідрохлориду на догоспітальному етапі серцево-легеневої реанімації кожні 3–5 хв. Багаторазово доведена фармакологічна дія препарату полягає у підвищенні тиску в аорті та покращенні вінцевої перфузії та перфузії головного мозку (Paradis N.A. et al., 1991). Однак, як відомо, лише 8,2% пацієнтів повертаються до повноцінного життя після перенесених реанімаційних заходів. Основною причиною інвалідизації та істотного погіршення якості життя вважається виникнення неврологічного дефіциту внаслідок гіпоксемії (Perkins G.D. et al., 2018). Враховуючи залежність ступеня вираженості неврологічного дефіциту від відновлення спонтанного кровообігу, питання оптимального часу введення епінефрину гідрохлориду залишається дискусійним. Аби довести зв’язок між частотою виникнення неврологічного дефіциту та часом введення епінефрину гідрохлоріду у пацієнтів із гострою позалікарняною зупинкою серця нетравматичного генезу на тлі аритмії чи без, група дослідників на чолі з Льюs Раном (Ran L. et al., 2020), відділення реанімації університетської клініки, м. Сичуань (КНР) провела огляд наявних результатів досліджень за період до лютого 2019 р. Результати опубліковані у «Journal of the American Heart Association» (Журнал Американської асоціації захворювань серця).

Результати

До рандомізованого дослідження залучено 574 392 пацієнти з гострою серцево-судинною недостатністю, яка виникла поза межами лікарні. Умовно всіх пацієнтів розподілено на дві групи: із зупинкою серця на тлі порушення ритму та без. Досліджували зв’язок між загальним рівнем виживаності та часом введення епінефрину гідрохлориду. Додатково дослідники визначали час відновлення кровообігу, частоту неврологічних порушень та рівень виживаності до етапу госпіталізації. Доведено підвищення загальної виживаності у пацієнтів із гострою позалікарняною зупинкою серця нетравматичного генезу на тлі аритмії при введенні адреналіну на догоспітальному етапі надання допомоги (р˂0,001). Дослідники з’ясували зростання швидкості відновлення спонтанного кровообігу та внаслідок цього — більш сприятливих неврологічних наслідків у всіх інтервенційних пацієнтів (р˂0,001). Доведено, що введення епінефрину гідрохлориду впродовж перших 10 хв після виникнення раптової зупинки серця на тлі аритмії, сприяло зниженню частоти виникнення неврологічного дефіциту (р˂0,001).

Таким чином, дослідники дійшли висновку щодо зниження частоти інвалідизації внаслідок ушкодження нервової системи від застосування епінефрину гідрохлориду впродовж перших 10 хв при асистолії.

  • https://www.ahajournals.org/doi/10.1161/JAHA.119.014330
  • Paradis N.A., Martin G.B., Rosenberg J. et al. (1991) The effect of standard‐ and high‐dose epinephrine on coronary perfusion pressure during prolonged cardiopulmonary resuscitation. JAMA, 265: 1139–1144.
  • Perkins G.D., Ji C., Deakin C.D. et al. (2018) A randomized trial of epinephrine in out‐of‐hospital cardiac arrest. N. Engl. J. Med., 379: 711–721.
  • Ran L., Liu J., Tanaka H. et al. (2020) Early Administration of Adrenaline for Out‐of‐Hospital Cardiac Arrest: A Systematic Review and Meta‐Analysis. J. Am. Heart Ass., May 22 (https://doi.org/10.1161/JAHA.119.014330).

Юлія Жарікова

Ефективність раннього застосування епінефрину гідрохлориду у пацієнтів із позалікарняною раптовою зупинкою серця нетравматичного генезу
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *