Ефективність дапагліфлозину у пацієнтів із хронічною хворою нирок з/без цукрового діабету: результати дослідження DAPA-CKD

Актуальність

Згідно зі статистичними даними, майже у 700 млн осіб у світі діагностовано хронічну хворобу нирок (ХХН). Як відомо, ХХН є поширеним коморбідним захворюванням, пов’язаним зі зниженням якості життя та зменшенням тривалості життя пацієнтів всіх вікових груп. Незважаючи на широку доступність лабораторних досліджень, на сьогодні наявна невелика кількість досліджень, в яких оцінювали когорти пацієнтів із ХХН або порушенням функції нирок порівняно з іншими захворюваннями. І донедавна єдиними класами лікарських засобів, які мали підтверджену ефективність щодо функції нирок, були інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, однак більшість доказів отримані серед когорти пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу.

На сьогодні відомо, що інгібітори натрій-глюкозного котранспортера пептиду 2-го типу (SGLT2) ефективно знижують рівень глікованого гемоглобіну та сприятливо впливають на ниркову та серцево-судинну функцію, про що свідчать результати багатьох клінічних досліджень за участю пацієнтів із ЦД 2-го типу. Так, результати дослідження CREDENCE (Canagliflozin and Renal Events in Diabetes with Established Nephropathy Clinical Evaluation) продемонстрували, що тривале застосування канагліфлозину позитивно впливає на функцію нирок та серця у пацієнтів із ЦД 2-го типу з ХХН. Незважаючи на те що основні механізми позитивного ефекту застосування канагліфлозину до кінця не вивчені, переваги застосування SGLT2 не потребують доказів.

Крім того, в останніх рекомендаціях Канадської асоціації кардіологів (Canadian Cardiovascular Society — CCS) та Канадського товариства серцевої недостатності (Canadian Heart Failure Society — CHFS) 2020 р. застосування SGLT2 (емпагліфлозин, канагліфлозин або дапагліфлозин) рекомендовано призначати пацієнтам із ЦД 2-го типу та атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями (АСССЗ) з метою зниження ризику госпіталізації та смерті внаслідок СН.

Проведено дослідження DAPA-CKD (Dapagliflozin and Prevention of Adverse Outcomes in Chronic Kidney Disease) щодо оцінки впливу дапагліфлозину на профілактику розвитку ускладнень, пов’язаних із ХХН з/без ЦД 2-го типу.

Дизайн дослідження

Проведено мультицентрове рандомізоване подвійне сліпе дослідження 3-ї фази DAPA-CKD, яке включало 4304 пацієнтів із ХХН (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) 25–75 мл/хв/1,73 м2, альбумін-креатинінове співвідношення в сечі — 200–5000), яких рандомізували на дві групи у співвідношення 1:1. Перша група прийому дапагліфлозину у дозі 10 мг, друга група — контрольна.

Первинною кінцевою точкою дослідження було вибрано комбінований показник, який включав стійке підвищення рівня ШКФ не менше ніж на 50%, термінальну стадію ХХН або смерть внаслідок ниркової чи серцево-судинної причини.

Результати

Незалежна комісія, що проводила моніторинг даних, рекомендувала припинити дослідження завчасно з урахуванням підтвердженої ефективності.

Протягом періоду спостереження 2,4 року первинної кінцевої точки досягли 197 (9,2%) з 2152 пацієнти, які отримували дапагліфлозин, порівняно із 312 (14,5%) пацієнтами із 2152 контрольної групи.

Зниження ризику на 39% в основній групі (коефіцієнт ризику (КР) 0,61, 95% довірчий інтервал (ДІ) 0,51–1,72, р<0,001). При цьому кількість пацієнтів, які потребували додаткової медичної допомоги для запобігання одному первинному випадку, становила 19 осіб (95%, ДІ 15‑27).

У дослідженні продемонстровано, що зниження ризику для комбінованого показника становило 39% на фоні прийому дапагліфлозину (КР 0,71, 95% ДІ 0,55–0,92, р=0,009). За час проведення дослідження 101 (4,7%) пацієнт групи прийому дапагліфлозину та 146 (6,8%) пацієнтів контрольної групи померли. Показник смертності був нижчим на 31% в основній групі (КР 0,69, 95 ДІ 0,53–0,88, р=0,004).

Крім того, ефективність дапагліфлозину була подібна у пацієнтів з ЦД 2-го типу та у пацієнтів без ЦД. Результати цього дослідження підтверджують профіль безпеки застосування дапагліфлозину.

Висновки

Результати дослідження DAPA-CKD свідчать, що серед пацієнтів із ХХН незалежно від наявності/відсутності ЦД 2-го типу відзначають зниження ризику ускладнень, пов’язаних із ХХН на 50% на фоні прийому дапагліфлозину.

  • Chan M., Rajda M., Ross H. J. et al. (2020) CCS/CHFS Heart Failure Guidelines: Clinical Trial Update on Functional Mitral Regurgitation, SGLT2 Inhibitors, ARNI in HFpEF, and Tafamidis in Amyloidosis. Society Guidelines, 36(Iss. 2): 159–169 (https://doi.org/10.1016/j.cjca.2019.11.036).
  • Chatzimanouil M.K.T., Wilkens L., Anders H.-J. (2019) Quantity and reporting quality of kidney research. J. Am. Soc. Nephrol., 30: 13–22.
  • Heerspink H.J.L., Stefánsson B.V., Correa-Rotter R. et al. (2020) Dapagliflozin in Patients with Chronic Kidney Disease. N. Engl. J. Med., 383: 1436–1446. DOI: 10.1056/NEJMoa2024816.
  • Wanner C., Inzucchi S.E., Lachin J.M. et al. (2016) Empagliflozin and progression of kidney disease in type 2 diabetes. N. Engl. J. Med., 375: 323–334.
  • Webster A.C., Nagler E.V., Morton R.L. et al. (2017) Chronic kidney disease. Lancet, 389: 1238–1252.

Анна Хиць

Застосування препаратів дапагліфлозину у пацієнтів із хронічною хворою нирок з/без цукрового діабету може знизити ризик серцево-судинних захворювань та покращити функцію нирок
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *