COVID-19: застосування інгібіторів протонної помпи

Актуальність

Відмінності у рівнях летальності в різних країнах внаслідок ускладненого перебігу SARS-CoV-2 зумовили активний пошук факторів ризику, які могли б мати зв’язок із несприятливими клінічними результатами. Крім вже відомого підвищення ризику смертності внаслідок серцево-судинної патології та метаболічних розладів, висунута гіпотеза щодо негативного впливу окремих груп препаратів, зокрема блокаторів рецепторів ренін-ангіотензин-альдостеронової сиситеми (Vaduganathan М. et al., 2020). Поширене застосування інгібіторів протонної помпи (ІПП) у осіб з дисфункцією шлунково-кишкового тракту (ШКТ) викликало побоювання підвищення рівня інфікування коронавірусом та зростання частоти несприятливих клінічних результатів респіраторної інфекції. Це зумовило дослідження, проведене групою науковців та практичних лікарів на чолі з Серунгом Вон Лі (Lee S.W. et al., 2020), медичних факультетів Університетів Південної Кореї та Туреччини. Результати опубліковані в жовтневому номері журналу «Gut» (Фізіологія шлунково-кишкового тракту).

Результати і висновки

До когортного дослідження в масштабі Південної Кореї залучено 132 316 пацієнтів віком від 18 років. Досліджували зв’язок частоти позитивних тестів на SARS-CoV-2 та ризику інфікування коронавірусом на тлі застосування ІПП. Крім того, дослідники мали за мету встановити загрозу підвищення ризику ускладнення респіраторної інфекції у пацієнтів із дисфункцією ШКТ.

  1. На момент проведення дослідження 14 163 пацієнти застосовували ІПП, а 6 242 пацієнти закінчили курс лікування ІПП незадовго до інфікування SARS-CoV-2. Аналіз випадків ускладненого перебігу свідчить, що поточне застосування ІПП не підвищувало ризику інфікування SARS-CoV-2.
  2. Окремі клінічні випадки несприятливих результатів респіраторної коронавірусної інфекції у пацієнтів із шлунковою дисфункцією дозволяють зробити припущення щодо можливого підвищення ризику ускладненого перебігу в осіб на фоні постійного застосування ІПП (˂1 міс на момент інфікування).
  3. Таким чином, на відміну від теоретичного припущення несприятливого впливу ІПП на перебіг коронавірусної інфекції, ці препарати є наріжним каменем лікування у разі дисфункцій ШКТ, тому відмова від застосування ІПП може призвести до негативних соціальних наслідків. Однак отримані результати, на думку дослідників, вимагають зваженого підходу до рекомендацій застосування ІПП, враховуючи принцип користь–ризик для пацієнта.
  • Lee S.W., Ha E.K., Yeniova A.O. et al. (2020) Severe clinical outcomes of COVID-19 associated with proton pump inhibitors: a nationwide cohort study with propensity score matching (http://dx.doi.org/10.1136/gutjnl-2020-322248).
  • Vaduganathan М., Vardeny О., Michel Т. et al. (2020) Renin–Angiotensin–Aldosterone System Inhibitors in Patients with Covid-19. New Engl. J. Med., Downloaded from nejm.org on Apr. 2, Mar. 30. DOI: 10.1056/NEJMsr2005760).
  • https://gut.bmj.com/content/early/2020/07/30/gutjnl-2020-322248

Юлія Жарікова

Ризик застосування інгібіторів протонної помпи в період пандемії, викликаної суперпатогеном SARS-CoV-2
Дополнительно:

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *